електричний двигун
Електричний двигун — це трансформаційний пристрій, який перетворює електричну енергію на механічну за допомогою електромагнітних принципів. У його основі двигун складається з нерухомої частини (статора) і обертаючоїся частини (рутора), які працюють разом через магнітні поля. Робота двигуна залежить від взаємодії цих магнітних полів, що створюються потоками електричного струму через провідні котушки. Коли електричний струм протікає через ці котушки, він створює магнітні сили, які призводять до обертання рутора, виробляючи механічну потужність. Сучасні електродвигуни доступні у різних типах, включаючи ДС-двигуни, ЗД-двигуни та безщіткові конструкції, кожен з яких оптимізований для певних застосувань. Ці двигуни знаходять застосування у багатьох галузях, від приводження в дію побутової техніки до управління промисловим обладнанням та електричними автомобілями. Їхні показники ефективності зазвичай коливаються від 85% до 97%, що робить їх значно більш енергоефективними, ніж внутрішньозапальові двигуни. Гнучність електродвигунів проявляється у їхній масштабованості, оскільки їх можна проектувати для застосувань, які потребують мінімальної потужності, так і для тих, які вимагають тисяч коней сили. Їхні точні контрольні здібності, досягаються завдяки сучасним електронним контролерам, дозволяють точно керувати швидкістю та позицією, що робить їх ідеальними для автоматизації та точних процесів виробництва.